Звичані речі, які незвичайно впливають на пам’ять

IMG_20190313_171925_HDR

Про те, що для хорошої пам’яті потрібно мати хороші стартові умови говорить більша половина людей, які стикаються з роботою професійних мнемотехніків. Якщо хтось швидко запам’ятовує іноземні мови, то точно знайдеться сотня інших людей, які стверджуватимуть про «схильність до вивчення мов». Якщо хтось швидко опрацьовує чисельну інформацію, то багато хто наголошуватиме на «математичному мисленні». А неможливість запам’ятати щось люди пояснюють аж ніяк не своєю лінню, а відсутність таланту до запам’ятовування.

Цього разу ми не будемо говорити про способи покращення пам’яті. Сьогоднішня тема про те, як різні життєві речі чи ситуації можуть вплинути на нашу здатність до запам’ятовування при інших рівних умовах. Що може покращити пам’ять, а що – зробити її слабшою?

Почнемо з легкого

Перегляд серіалів.

Як впливає? – покращує здатність запам’ятовувати.

Як це вияснили? – Вчені з Центру сімейного здоров’я в Каліфорнії виявили, що перегляд серіальних подій задіює ті ж ділянки мозку, що й реальні події в реальному житті. А це значить, що людина, яка регулярно переглядає серіали тримає в голові більшу кількість подій, ніж людина, яка серіалів не дивиться. Наскільки більшу? Набагато! Середньостатистичний сучасний серіал має не одну сюжетну лінію, а 12 основних і біля 30 другорядних. Якщо звичайний «поліцейський» серіал 70х років складався лише з одного сюжета (пара копів кожної серії ловить бандитів), то тепер в серіальних історіях розкривають життя кожного з цієї пари, життя їхніх начальників, розповідають про життєві лінії їхніх дітей, про життя злочинців і тд. І якщо сучасній людині показати серіал сорокарічної давнини, то глядачеві буде відверто нудно. Водночас, якби глядач з 70х подивився сучасне шоу, він би міг заплутатись в павутинні сюжетних ліній.

Висновок: людина, яка переглядає серіали має кращу пам’ять за того, хто ними нехтує. При інших рівних умова

Пересип.

Як це впливає? – дозволяє використовувати старі знання в нових ситуаціях

Як це вияснили? – Навіть не знаю, чи існує термін «пересип». Якщо з недосипом всі знайомі на власному досвіді, то спати забагато – це далеко не кожен собі може позволити. В середньому людина сучасного світу спить 6,8 години на добу. В Німеччині, в Університеті Любека виявили, що під час так званого глибокого сну в мозку людини відбуваються всплески активності. Саме від їхньої кількості і залежить те, наскільки людина буде в змозі використовувати старі знання в нових ситуаціях. А так, як в середньому глибокий сон займає 20-25% нашого сну, то довгий сон протягом 10-11 годин збільшує й тривалість глибокого сну. Тобто довгий пересип дає змогу нам працювати в майбутньому з тою інформацією, яку ми встигли запам’ятати навіть дуже давно.

Виновок: чим більше спимо, тим краще!

Водіння автомобіля.

Як впливає? – діє позитивно на інтуітивну пам’ять.

Як про це дізнались? – Саме поняття інтуіції тісно пов’язане з роботою нашої пам’яті. В більшості випадків, коли хтось говорить про те, що щось він відчув інтуітивно, насправді варто було б говорити «згадав, але не зрозумів, що інформація почерпнулася з пам’яті». І водіння в цьому допомагає.  Дослідження відбувались водночас в США, Великобританії та Японії. Виявилось, що якщо показати на дуже короткий період людині декілька десятків карт з  картинками й попросити згадати, де саме знаходиться «дерево» або «будинок», то водії набагато частіше згадують. При цьому швидше за все рука просто потягнеться до карти, на якій намальована задана картинка.  Й згадування відбуватиметься так, наче працює не пам’ять, а саме інтуіція.  Пояснення цьому дуже просте: водії в більшості випадків повинні реагувати на інформацію моментально, навіть не розуміючи свідомо, що саме потрібно робити. Ця звичка стосується і запам’ятовування інформації.

Висновок: навчіться їздити за кермом!

Закоханість.

Як впливає?  – негативно, на жаль.

Як про це дізнались? – під час закоханості в організмі виробляється багато окситоцину, який іще називають «гормоном щастя».  Окситоцин знижує рівень тривожності, заспокоює, викликає відчуття довіри.  Вчені з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї досліджували  дію надмірних доз окситоцину на людину. Виявилось, що цей гормон здатен настільки розслабити людину, що в неї повністю зникне мотивація запам’ятовувати нову інформацію.  Крім того, окситоцин здатен пригальмовувати процес згадування вже відомої інформації. Цей ефект деколи настільки сильний, що фізіологи навіть називають окситоцин «гормоном забуття».

Висновок: не звертайте уваги на вчених, кохайте!

Тепер дещо важче

Важка музика

Як впливає? – позитивно

Як це виявили? – В Австралії, в Університеті Квінсленду досліджували людей, які регулярно переслуховують музику стилю «Хеві Метал»,  «Скрімо» або «Хардкор». Виявилось, що любителі  металу з допомогою далеко не найпростіших звуків з колонок чи навушників можуть нормалізувати свій стан навіть після дуже емоційних ситуацій. Більшість слухачів вказаних стилів реально могли заспокоїтись після експериментальних конфліктів чи стресів і могли пройти тести на запам’ятовування зі значно вищими показниками, ніж без переслуховування композицій. Як не дивно, інші стилі музики такого ефекту не давали – любителі джазу продовжували нервувати навіть після переслуховування джазу, поціновувачів класики класичні твори теж не були в стані заспокоїти настільки, наскільки це робив важкий метал.

Висновок: вмикайте час від часу щось поважче за Олега Винника.

Перегляд порно

Як впливає? – негативно

Як це виявили? – мало хто здивується, але дослідження впливу порно на пам’ять проводили в Німеччині. Точніше в Університеті Дуйсбург-Ессен. Правда, досліди поки що  робили тільки на чоловіках. Їм показували велику кількість картинок, які час від часу повторювались. Учасникам експерименту потрібно було вказати на ті зображення, які вони вже бачили.  Кількість правильних згадувань різко знижувалась, якщо замість нейтральних зображень учасники експерименту переглядали порнокартинки.  Люди, які дивились на зображення ХХХ могли побачити картинку декілька разів і так й не згадати, що її вже показували.

Висновок: якщо ви полюбляєте «полуничку», то будьте готові чимось пожертвувати. Наприклад своєю пам’яттю.

Заняття сексом

Як це впливає? – невідомо

Як це виявили? – Досліджень, які б намагались виявити зв’язок між сексом та покращенням/погіршенням пам’ятті проведено вже стільки, що з’являється підозра, наче вчені займаються більше сексом, ніж дослідженнями. При чому результати експериментів доводять протилежні думки. В Канаді, в Університеті Макгіла тести показали, що студенти, які регулярно займаються сексом набагато краще запам’ятовують словесну інформацію та лиця людей. Правда, словесна інформація вигравала від сексу набагато більше.  В порівнянні зі студентами, в яких був «сухий пайок», ті, кому регулярно перепадало запам’ятовували втричі більше слів. З обличчями результати були хоч і теж хорошими, але не настільки вищими.

З іншого боку барикад знаходяться вчені з Університету Джорджа Вашингтона, які досліджували так званий «синдром перехідної глобальної амнезії». Виявилось, що в доволі виского відсотка людей після занять коханням може спостерігатись втрата пам’яті, яка, треба визнати, не є хронічною. Одна з гіпотез, яка пояснює, чому це стається, полягає в тому, що кров під дією гормонів та фізичного напруження може циркулювати по-іншому. Замість того, щоб спускатись від мозку до серця, вона може повертатись до тих ділянок голови, які відповідають за спогади.

Висновок: можете продовжувати дослідження самостійно, відкриття істини чекає на нас в майбутньому.

 

В загальному ще можна знайти тисячі речей, які нас оточують і які впливають на нашу здатність запам’ятовувати. Домашні тварини, катання на велосипеді, звичка пити гарячі напої чи користування будильником з музичною мелодією – все це нас змінює. Але потрібно пам’ятати – якщо не буде роботи над собою і тренування своєї пам’яті, то просто переглядаючи серіальчики чи слухаючи «Iron Maden» великим мнемоністом не станеш.